Значення в інших словниках
-
капітуляція —
«присуд» [II, 239] (дослівно «надтермінове зобов'язання вислуженого вояка чи підстаршини до дальшого строку військової служби» з нім.-австр. Kapitulation «те саме») [ОГ] — понадстрокова служба у війську [VII] — тут: понадстрокова служба у війську [VI]
Словник з творів Івана Франка
-
капітуляція —
-ї, ж. 1》 Припинення збройного опору і здача переможцеві на певних умовах, запропонованих ним. 2》 перен. Відмова від боротьби, визнання свого безсилля перед ким-, чим-небудь. 3》 Нерівноправний договір, що фіксує привілейований режим для іноземців порівняно з громадянами держави перебування.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
капітуляція —
капітуля́ція (лат. capitulatio) припинення опору збройних сил або частини їх на умовах, запропонованих переможцем чи погоджених внаслідок переговорів.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
капітуляція —
Домовленість про складення зброї частиною чи усім військом, буває безумовною та на певних умовах.
Універсальний словник-енциклопедія
-
капітуляція —
Капітуля́ція, -ції, -цією
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
капітуляція —
КАПІТУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж. 1. Припинення збройного опору й здача переможцеві на певних умовах, запропонованих ним. 8 травня 1945 р. в Берліні, в будинку колишнього військово-інженерного училища...
Словник української мови в 11 томах