Словник української мови в 11 томах

капітуляція

КАПІТУЛЯ́ЦІЯ, ї, ж.

1. Припинення збройного опору й здача переможцеві на певних умовах, запропонованих ним.

8 травня 1945 р. в Берліні, в будинку колишнього військово-інженерного училища, представники німецького верховного командування підписали акт про беззастережну капітуляцію (Іст. УРСР, II, 1957, 597);

Щоб зберегти Будапешт, ..радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Гончар, І, 1954, 215).

2. перен. Відмова від боротьби, визнання безсилля перед ким-, чим-небудь.

Орест Білинський не поспішав з нанесенням свого візиту Річинським ще й тому, що відчував перед Оленою.. сором за свою моральну капітуляцію (Вільде, Сестри.., 1958, 169);

— Ви, як і я, не з тих, хто здається після першого, хай і відчутного, стусана. Ви й думки не припускаєте про капітуляцію (Шовк., Інженери, 1956, 398).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. капітуляція — «присуд» [II, 239] (дослівно «надтермінове зобов'язання вислуженого вояка чи підстаршини до дальшого строку військової служби» з нім.-австр. Kapitulation «те саме») [ОГ] — понадстрокова служба у війську [VII] — тут: понадстрокова служба у війську [VI]  Словник з творів Івана Франка
  2. капітуляція — капітуля́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  3. капітуляція — -ї, ж. 1》 Припинення збройного опору і здача переможцеві на певних умовах, запропонованих ним. 2》 перен. Відмова від боротьби, визнання свого безсилля перед ким-, чим-небудь. 3》 Нерівноправний договір, що фіксує привілейований режим для іноземців порівняно з громадянами держави перебування.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. капітуляція — капітуля́ція (лат. capitulatio) припинення опору збройних сил або частини їх на умовах, запропонованих переможцем чи погоджених внаслідок переговорів.  Словник іншомовних слів Мельничука
  5. капітуляція — Домовленість про складення зброї частиною чи усім військом, буває безумовною та на певних умовах.  Універсальний словник-енциклопедія
  6. капітуляція — Капітуля́ція, -ції, -цією  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)