карагач

карага́ч

іменник чоловічого роду

Значення в інших словниках

1. карагач — -а, ч. Південне листяне дерево родини в'язових; берест.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. карагач — КАРАГА́Ч а́, ч. (Ulmus L.). Південне листяне дерево родини в’язових; берест. Старезні карагачі й дуби напинали над ними свої велетенські намети (Тулуб, В степу..  Словник української мови в 11 томах