карагач

карага́ч

-а, ч.

Південне листяне дерево родини в'язових; берест.

Значення в інших словниках

1. карагач — карага́ч іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. карагач — КАРАГА́Ч а́, ч. (Ulmus L.). Південне листяне дерево родини в’язових; берест. Старезні карагачі й дуби напинали над ними свої велетенські намети (Тулуб, В степу..  Словник української мови в 11 томах