каракулівництво

каракулівни́цтво

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. каракулівництво — -а, с. Розведення каракульських овець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. каракулівництво — КАРАКУЛІВНИ́ЦТВО, а, с. Розведення каракульських овець. Середня Азія.. є основним у Радянському Союзі районом рисосіяння, каракулівництва і шовківництва (Ек. геогр. СРСР, 1957, 367).  Словник української мови в 11 томах