каракулівництво
каракулівни́цтво
іменник середнього роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каракулівництво — -а, с. Розведення каракульських овець. Великий тлумачний словник сучасної мови
- каракулівництво — КАРАКУЛІВНИ́ЦТВО, а, с. Розведення каракульських овець. Середня Азія.. є основним у Радянському Союзі районом рисосіяння, каракулівництва і шовківництва (Ек. геогр. СРСР, 1957, 367). Словник української мови в 11 томах