каракулівництво

каракулівни́цтво

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каракулівництво — -а, с. Розведення каракульських овець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. каракулівництво — КАРАКУЛІВНИ́ЦТВО, а, с. Розведення каракульських овець. Середня Азія.. є основним у Радянському Союзі районом рисосіяння, каракулівництва і шовківництва (Ек. геогр. СРСР, 1957, 367). Словник української мови в 11 томах