1. Орфографічний словник української мови

каракулівник

каракулівни́к

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каракулівник — -а, ч. Той, хто займається розведенням каракульських овець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. каракулівник — КАРАКУЛІВНИ́К, а́, ч. Той, хто займається розведенням каракульських овець. Відомий каракулівник. Словник української мови у 20 томах