каракульча

каракульча́

іменник жіночого роду

хутро

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каракульча — -і, с. Цінне хутро з недоношених ягнят каракульських овець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. каракульча — КАРАКУЛЬЧА́, і́, с. Цінне хутро з недоношених ягнят каракульських овець. Словник української мови в 11 томах