каракульча

КАРАКУЛЬЧА́, і́, с. Цінне хутро з недоношених ягнят каракульських овець.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каракульча — каракульча́ іменник жіночого роду хутро Орфографічний словник української мови
  2. каракульча — -і, с. Цінне хутро з недоношених ягнят каракульських овець. Великий тлумачний словник сучасної мови