1. Великий тлумачний словник сучасної мови

каракулівник

каракулівни́к

-а, ч.

Той, хто займається розведенням каракульських овець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каракулівник — каракулівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. каракулівник — КАРАКУЛІВНИ́К, а́, ч. Той, хто займається розведенням каракульських овець. Відомий каракулівник. Словник української мови у 20 томах