1. Великий тлумачний словник сучасної мови

каракулівництво

каракулівни́цтво

-а, с.

Розведення каракульських овець.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каракулівництво — каракулівни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. каракулівництво — КАРАКУЛІВНИ́ЦТВО, а, с. Розведення каракульських овець. Середня Азія.. є основним у Радянському Союзі районом рисосіяння, каракулівництва і шовківництва (Ек. геогр. СРСР, 1957, 367). Словник української мови в 11 томах