каракулівництво

КАРАКУЛІВНИ́ЦТВО, а, с. Розведення каракульських овець.

Середня Азія.. є основним у Радянському Союзі районом рисосіяння, каракулівництва і шовківництва (Ек. геогр. СРСР, 1957, 367).

Значення в інших словниках

1. каракулівництво — каракулівни́цтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. каракулівництво — -а, с. Розведення каракульських овець.  Великий тлумачний словник сучасної мови