каракульча КАРАКУЛЬЧА́, і́, с. Цінне хутро з недоношених ягнят каракульських овець. Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках каракульча — каракульча́ іменник жіночого роду хутро Орфографічний словник української мови каракульча — -і, с. Цінне хутро з недоношених ягнят каракульських овець. Великий тлумачний словник сучасної мови