Великий тлумачний словник сучасної мови

каракульча

каракульча́

-і, с.

Цінне хутро з недоношених ягнят каракульських овець.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. каракульча — каракульча́ іменник жіночого роду хутро  Орфографічний словник української мови
  2. каракульча — КАРАКУЛЬЧА́, і́, с. Цінне хутро з недоношених ягнят каракульських овець.  Словник української мови в 11 томах