Орфографічний словник української мови

каракульча

каракульча́

іменник жіночого роду

хутро

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. каракульча — -і, с. Цінне хутро з недоношених ягнят каракульських овець.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. каракульча — КАРАКУЛЬЧА́, і́, с. Цінне хутро з недоношених ягнят каракульських овець.  Словник української мови в 11 томах