караїм —
кара́їм знев. українець (у мовленні поляків початку XX ст.)(ст): Хто з українських хлопців у Львові хотів навчитися якогось ремесла, мусів на власну руку шукати собі якогось майстра, щоб прийняв його на науку; але це було надзвичайно тяжко...
Лексикон львівський: поважно і на жарт