Значення в інших словниках
-
карбоніл —
-у, ч. Двовалентна атомна група, що входить до складу молекул багатьох органічних сполук.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
карбоніл —
КАРБОНІ́Л, у, ч., хім. Сполука металів з окислом вуглецю. Уперше, 1890 року, було відкрито карбоніл нікелю; відтоді отримано карбоніли багатьох металів і деяких неметалів (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах