1. Орфографічний словник української мови

карбоніл

карбоні́л

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карбоніл — -у, ч. Двовалентна атомна група, що входить до складу молекул багатьох органічних сполук. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. карбоніл — КАРБОНІ́Л, у, ч., хім. Сполука металів з окислом вуглецю. Уперше, 1890 року, було відкрито карбоніл нікелю; відтоді отримано карбоніли багатьох металів і деяких неметалів (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах