1. Великий тлумачний словник сучасної мови

карбоніл

карбоні́л

-у, ч.

Двовалентна атомна група, що входить до складу молекул багатьох органічних сполук.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карбоніл — карбоні́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. карбоніл — КАРБОНІ́Л, у, ч., хім. Сполука металів з окислом вуглецю. Уперше, 1890 року, було відкрито карбоніл нікелю; відтоді отримано карбоніли багатьох металів і деяких неметалів (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах