каротель

кароте́ль

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. каротель — -і, ж. Сорт харчової моркви, що має короткий, округлий корінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. каротель — кароте́ль (від лат. carota – морква) група ранньостиглих сортів моркви посівної.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. каротель — див. морква  Універсальний словник-енциклопедія
4. каротель — КАРОТЕ́ЛЬ, і, ж. Сорт харчової моркви, що має короткий, округлий корінь. За формою коренеплода сорти моркви поділяють на каротелі, напівдовгі й довгі (Овоч., 1956, 347).  Словник української мови в 11 томах