каротель

КАРОТЕ́ЛЬ, і, ж. Сорт харчової моркви, що має короткий, округлий корінь.

За формою коренеплода сорти моркви поділяють на каротелі, напівдовгі й довгі (Овоч., 1956, 347).

Значення в інших словниках

1. каротель — кароте́ль іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. каротель — -і, ж. Сорт харчової моркви, що має короткий, округлий корінь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. каротель — кароте́ль (від лат. carota – морква) група ранньостиглих сортів моркви посівної.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. каротель — див. морква  Універсальний словник-енциклопедія