Значення в інших словниках
-
каротель —
кароте́ль іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
каротель —
-і, ж. Сорт харчової моркви, що має короткий, округлий корінь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
каротель —
кароте́ль (від лат. carota – морква) група ранньостиглих сортів моркви посівної.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
каротель —
КАРОТЕ́ЛЬ, і, ж. Сорт харчової моркви, що має короткий, округлий корінь. За формою коренеплода сорти моркви поділяють на каротелі, напівдовгі й довгі (Овоч., 1956, 347).
Словник української мови в 11 томах