каталь

ката́ль

іменник жіночого роду

робітник

розм.

Значення в інших словниках

1. каталь — КАТА́ЛЬ, я́, ч., розм. Робітник, що викочує або підвозить які-небудь вантажі вручну, візком. На горні заглухли сопла, в кауперах не стугонів газ, внизу каталі не брязкали вагонетками (С.  Словник української мови у 20 томах
2. каталь — КАТА́ЛЬ, я́, ч., розм. Робітник, що викочує або підвозить які-небудь вантажі вручну, тачкою. Майже скрізь ручна праця чавунників, каталів та ін. була замінена роботою механізмів (Чорна метал. Укр., 1957, 88).  Словник української мови в 11 томах