каталь

КАТА́ЛЬ, я́, ч., розм.

Робітник, що викочує або підвозить які-небудь вантажі вручну, візком.

На горні заглухли сопла, в кауперах не стугонів газ, внизу каталі не брязкали вагонетками (С. Чорнобривець);

На сучасному підприємстві ручна праця чавунників, каталів та ін. була повністю замінена роботою механізмів (із журн.).

Значення в інших словниках

1. каталь — ката́ль іменник жіночого роду робітник розм.  Орфографічний словник української мови
2. каталь — КАТА́ЛЬ, я́, ч., розм. Робітник, що викочує або підвозить які-небудь вантажі вручну, тачкою. Майже скрізь ручна праця чавунників, каталів та ін. була замінена роботою механізмів (Чорна метал. Укр., 1957, 88).  Словник української мови в 11 томах