каталь

КАТА́ЛЬ, я́, ч., розм. Робітник, що викочує або підвозить які-небудь вантажі вручну, тачкою.

Майже скрізь ручна праця чавунників, каталів та ін. була замінена роботою механізмів (Чорна метал. Укр., 1957, 88).

Значення в інших словниках

1. каталь — ката́ль іменник жіночого роду робітник розм.  Орфографічний словник української мови
2. каталь — КАТА́ЛЬ, я́, ч., розм. Робітник, що викочує або підвозить які-небудь вантажі вручну, візком. На горні заглухли сопла, в кауперах не стугонів газ, внизу каталі не брязкали вагонетками (С.  Словник української мови у 20 томах