катюга —
-и, ч., зневажл. Збільш. до кат 1), 2). Катюзі по заслузі зневажл. — про лиху людину, яку спостигла відплата за її вчинки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
катюга —
КАТЮ́ГА, и, ч., зневажл. Кат (у 1, 2 знач.). Досталося ж Денисові Лискотуну за усі його діла! – катюзі по заслузі (Г. Квітка-Основ'яненко); Вів їх на ланцюгах стременний князя пан Щука, найлютіший катюга з челядинців Єремії (О.
Словник української мови у 20 томах
катюга —
КАТ (той, хто здійснює смертні вироки або тілесне покарання), КАТЮ́ГА підсил. зневажл.; ВІ́ШАЛЬНИК зневажл. (той, хто вішає людей). А люде тихо Без всякого лихого лиха Царя до ката поведуть (Т.
Словник синонімів української мови
катюга —
КАТЮ́ГА, и, ч., зневажл. Збільш. до кат 1, 2. Досталося ж Денисові Лискотуну за усі його діла! — катюзі по заслузі (Кв.-Осн., II, 1956, 420); Вів їх на ланцюгах стременний князя пан Щука, найлютіший катюга з челядинців Єремії (Стор.
Словник української мови в 11 томах
катюга —
Катюга, -ги м. ув. отъ кат.
Словник української мови Грінченка