Орфографічний словник української мови

кахикання

кахи́кання

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кахикання — -я, с. Дія за знач. кахикати та звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кахикання — КАХИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. кахи́кати і звуки, утворювані цією дією. Тільки доносилося глухе кахикання (Панас Мирний); Їхня розмова точиться пошепки, і, як неспокійні бризки, перериває її раптом то кахикання агронома, то хрипкий сміх Кукси (О.  Словник української мови у 20 томах
  3. кахикання — КАХИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. кахи́кати та звуки, утворювані цією дією. Тільки доносилося глухе кахикання (Мирний, III, 1954, 194); Їхня розмова точиться пошепки, і, як неспокійні бризки, перериває її раптом то кахикання агронома, то хрипкий сміх Кукси (Донч., І, 1956, 69).  Словник української мови в 11 томах