кашляти

ка́шляти

дієслово недоконаного виду

Значення в інших словниках

1. кашляти — (судорожне виштовхування ротом повітря при застуді), (легко) розм. кахикати, (сильно) бухикати.  Словник синонімів Полюги
2. кашляти — Кахикати, бухикати, (з кров'ю) кровохаркати; п-к КАШЛЯЮЧИЙ, що кашляє, розкашляний, душений кашлем, кашливий, (хворий) з кашлем.  Словник синонімів Караванського
3. кашляти — Бухикати, викашлювати, кашельнути, кашлянути, підкашлювати, покашлювати, розкашлятися Фразеологічні синоніми: викашлювати хворбу; задихатися від кашлю; заходитися кашлем; надсадно кашляти; синіти від кашлю  Словник синонімів Вусика
4. кашляти — [кашл'атие] -л'айу, -л'айеиш  Орфоепічний словник української мови
5. кашляти — -яю, -яєш, недок. Видавати звуки кашлю. || Хворіти на кашель.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. кашляти — КА́ШЛЯТИ, яю, яєш, недок. Видавати звуки кашлю. А я, отож таки вночі, Іду та кашляю йдучи (Т. Шевченко); До вечора Семен зовсім охляв і став кашляти та стогнати вголос (Леся Українка); Я гойдаюсь на мокрій лозі, і кашляю гучно, й регочу, щасливий...  Словник української мови у 20 томах
7. кашляти — КА́ШЛЯТИ (судорожно, напружено видихати з хрипінням і шумом); КАХИ́КАТИ розм. (злегка); БУХИ́КАТИ розм. (сильно); ПОКА́ШЛЮВАТИ, ПОКАХИ́КУВАТИ розм. (потроху або час від часу); ПИ́РХАТИ (судорожно). — Док.  Словник синонімів української мови
8. кашляти — КА́ШЛЯТИ, яю, яєш, недок. Видавати звуки кашлю. А я, отож таки вночі, Іду та кашляю йдучи (Шевч., II, 1963, 411); До вечора Семен зовсім охляв і став кашляти та стогнати вголос (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
9. кашляти — Ка́шляти, -ляю, -єш гл. одн. в. кашляну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Кашлять, кашлянуть. Хтось за ворітьми почав кашляти. К. ЧР. Коли ведмідь кашлянув, — ждати, що зареве. МВ. ІІІ. 141.  Словник української мови Грінченка