Орфографічний словник української мови

кворум

кво́рум

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кворум — -у, ч. Установлена законом, статутом або постановою певної організації найменша кількість членів, присутність яких є необхідною умовою для відкриття засідання чи зборів і прийняття правосильних ухвал.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кворум — Досить  Словник чужослів Павло Штепа
  3. Кворум — Необхідна мінімальна кількість членів для проведення зібрання. У масонстві К. складає 7 Майстрів при будь-якій кількості Підмайстрів і Учнів.  Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
  4. кворум — КВО́РУМ, у, ч., юр. Установлена законом, статутом або постановою певної організації найменша кількість членів, присутність яких є необхідною умовою для відкриття засідання чи зборів і визнання їх рішень правочинними.  Словник української мови у 20 томах
  5. кворум — кво́рум [від лат. quorum (praesentia sufficit) – чиєї (присутності достатньо)] кількість присутніх на зборах організації, достатня для визнання зборів правомочними.  Словник іншомовних слів Мельничука
  6. кворум — Кво́рум, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кворум — КВО́РУМ, у, ч. Установлена законом, статутом або постановою певної організації найменша кількість членів, присутність яких є необхідною умовою для відкриття засідання чи зборів і прийняття правосильних ухвал. — Кажеш, перенесли засідання на завтра.  Словник української мови в 11 томах
  8. кворум — рос. кворум число присутніх на зборах, конференціях, з'їздах осіб (делегатів), що необхідне для визначення цих зборів правомочними.  Eкономічна енциклопедія