кворум
КВО́РУМ, у, ч. Установлена законом, статутом або постановою певної організації найменша кількість членів, присутність яких є необхідною умовою для відкриття засідання чи зборів і прийняття правосильних ухвал.
— Кажеш, перенесли засідання на завтра. Та не буде його. Зірвуть. О, Гудзій — це хитрий лис! Думаєш, він уже не дав вказівки своїм депутатам не з’являтися завтра? От і не буде кворуму (Головко, II, 1957, 585);
Кворум є. Можна починати збори.
Словник української мови (СУМ-11)