квітчасто —
Присл. до квітчастий 2), 3). || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
квітчасто —
КВІТЧА́СТО. Присл. до квітча́стий 2, 3. Його ми чуєм дуже часто, .. пафосно, квітчасто Уміє він поговорить (С. Воскрекасенко); Адам Кисіль, управний сеймовий і сенаторський оратор, говорить мудро і квітчасто (Р. Іванченко); // у знач. пред.
Словник української мови у 20 томах
квітчасто —
КВІТЧА́СТО. Присл. до квітча́стий 2. 3. Його ми чуєм дуже часто, .. пафосно, квітчасто Уміє він поговорить (Воскр., З перцем!, 1957, 225); // у знач. присудк. сл. На шкільному дворі було гамірно й квітчасто (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 10).
Словник української мови в 11 томах