квітчасто
КВІТЧА́СТО. Присл. до квітча́стий 2. 3.
Його ми чуєм дуже часто, .. пафосно, квітчасто Уміє він поговорить (Воскр., З перцем!, 1957, 225);
// у знач. присудк. сл.
На шкільному дворі було гамірно й квітчасто (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 10).
Словник української мови (СУМ-11)