квітчасто
КВІТЧА́СТО.
Присл. до квітча́стий 2, 3.
Його ми чуєм дуже часто, .. пафосно, квітчасто Уміє він поговорить (С. Воскрекасенко);
Адам Кисіль, управний сеймовий і сенаторський оратор, говорить мудро і квітчасто (Р. Іванченко);
// у знач. пред.
На шкільному дворі було гамірно й квітчасто (М. Чабанівський).
Словник української мови (СУМ-20)