кевкання

ке́вкання

іменник середнього роду

розм.

Значення в інших словниках

1. кевкання — -я, с., розм. Дія за знач. кевкати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кевкання — КЕ́ВКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ке́вкати і звуки, утворювані цією дією. – А то що таке? Чути шум, але не чути ні кудкудакання курей, ні кевкання кані (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
3. кевкання — КЕ́ВКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. ке́вкати та звуки, утворювані цією дією. — А то що таке? Чути шум, але не чути ні кудкудакання курей, ні кевкання кані (Фр., І, 1955, 234).  Словник української мови в 11 томах