кевкання
КЕ́ВКАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. ке́вкати і звуки, утворювані цією дією.
– А то що таке? Чути шум, але не чути ні кудкудакання курей, ні кевкання кані (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)КЕ́ВКАННЯ, я, с., розм.
Дія за знач. ке́вкати і звуки, утворювані цією дією.
– А то що таке? Чути шум, але не чути ні кудкудакання курей, ні кевкання кані (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)