Орфографічний словник української мови

кибалка

киба́лка

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кибалка — Киба́лка: — жіночий головний убір у формі півмісяця [51;52]  Словник з творів Івана Франка
  2. кибалка — -и, ж. Старовинний жіночий головний убір, що має форму півмісяця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кибалка — КИБА́ЛКА, и, ж. Старовинний жіночий головний убір, що має форму півмісяця. Впрягла [Юнона] в ґринджолята павичку, Сховала під кибалку мичку, Щоб не світилася коса (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. кибалка — КИБА́ЛКА, и, ж. Старовинний жіночий головний убір, що має форму півмісяця. Впрягла [Юнона] в гринджолята павичку, Сховала під кибалку мичку, Щоб не світилася коса (Котл.  Словник української мови в 11 томах