киплячий — Орфографічний словник української мови

киплячий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до кипіти 1), 2). || у знач. прикм., перен., рідко. Гарячий (у 2 знач.). Киплячий шар — двофазна псевдогомогенна система, яка виникає в результаті псевдозрідження. Великий тлумачний словник сучасної мови
киплячий — КИПЛЯ́ЧИЙ, КИП'Я́ЧИЙ, а, е. 1. Який кипить, вирує. На пристані матроси мастили киплячою смолою днище великого катера (О. Ільченко); Навіки загрузнете в киплячій смолі і будете лишень смердіти та мучитися (Ю. Словник української мови у 20 томах
киплячий — КИПЛЯ́ЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до кипі́ти 1, 2. На пристані матроси мастили киплячою смолою днище великого катера (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 67); Внесла [наймичка] для канцеляристів киплячий самовар (Вас., Незібр. тв. Словник української мови в 11 томах
киплячий — Киплячий, -а, -е = кип'ячий. Словник української мови Грінченка