киркнути

ки́ркнути

дієслово доконаного виду

розм.

Значення в інших словниках

1. киркнути — КИ́РКНУТИ, не, док., розм. Однокр. до ки́ркати. Палиця влучила в півня; півень киркнув і потяг через тин перебиту ногу (І. Нечуй-Левицький); За вікном різко, простуджено киркнув старезний ворон, якому довгий вік змінив голос і покульгавив ноги (М.  Словник української мови у 20 томах
2. киркнути — КИ́РКНУТИ, не, док., розм. Однокр. до ки́ркати. Палиця влучила в півня; півень киркнув і потяг через тин перебиту ногу (Н.-Лев., II, 1956, 370).  Словник української мови в 11 томах