Орфографічний словник української мови

кислятина

кисля́тина

іменник жіночого роду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кислятина — див. кислий  Словник синонімів Вусика
  2. кислятина — -и, ж., розм. Що-небудь дуже кисле (у 1, 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кислятина — КИСЛЯ́ТИНА, и, ж., розм. Що-небудь дуже кисле (у 1, 2 знач.). Нарешті – чи то Котька втратив смак, чи звик до кислятини, – біля однієї яблуні він спинився (В.  Словник української мови у 20 томах
  4. кислятина — КИСЛЯ́ТИНА, и, ж., розм. Що-небудь дуже кисле (у 1, 2 знач.). [Таратута:] Ех, жаль, на коньяк не вистачило монети. Доведеться цю кислятину пити (Коч., П’єси, 1951, 295).  Словник української мови в 11 томах