кислятина

КИСЛЯ́ТИНА, и, ж., розм. Що-небудь дуже кисле (у 1, 2 знач.).

[Таратута:] Ех, жаль, на коньяк не вистачило монети. Доведеться цю кислятину пити (Коч., П’єси, 1951, 295).

Значення в інших словниках

1. кислятина — кисля́тина іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. кислятина — див. кислий  Словник синонімів Вусика
3. кислятина — -и, ж., розм. Що-небудь дуже кисле (у 1, 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. кислятина — КИСЛЯ́ТИНА, и, ж., розм. Що-небудь дуже кисле (у 1, 2 знач.). Нарешті – чи то Котька втратив смак, чи звик до кислятини, – біля однієї яблуні він спинився (В.  Словник української мови у 20 томах