кладовищенський — Орфографічний словник української мови

кладовищенський — -а, -е. Прикм. до кладовище; цвинтарний. || Власт. кладовищу. Великий тлумачний словник сучасної мови
кладовищенський — КЛАДОВИ́ЩЕНСЬКИЙ, а, е. Те саме, що кладови́щний; цвинтарний. Біля залізних кладовищенських воріт бабусі продавали квіти (О. Донченко); Коли процесiя наблизилась до кладовищенської брами... Словник української мови у 20 томах
кладовищенський — КЛАДОВИ́ЩЕНСЬКИЙ, а, е. Прикм. до кла́дови́ще; цвинтарний. Біля залізних кладовищенських воріт бабусі продавали квіти (Донч., V, 1957, 538); // Власт. кладовищу. Гула і дзвеніла глибока кладовищенська тиша (Вітч., 5, 1946, 94). Словник української мови в 11 томах