кланцати —
-аю, -аєш, недок., діал. Клацати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кланцати —
КЛА́НЦАТИ, аю, аєш, недок., діал. Клацати. Згинає [кобила] шию вбік, дістає мордою аж до задньої лопатки, гризе та й кланцає зубами (Л. Мартович).
Словник української мови у 20 томах
кланцати —
кла́нцати (кле́нцати) клацати (ср, ст) ◊ кла́нцати (кле́нцати) зуба́ми 1. стукотіти зубами від холоду; сильно змерзнути (ср) 2. боятися (ср)|| = бздіти 3. бути дуже голодним (ср)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
кланцати —
КЛА́НЦАТИ, аю, аєш, недок., діал. Клацати. Згинає (кобила] шию вбік, дістає мордою аж до задньої лопатки, гризе та й кланцає зубами (Март., Тв., 1954, 45).
Словник української мови в 11 томах
кланцати —
Кланцати, -цаю, -єш гл. = клацати. Желех.
Словник української мови Грінченка