клейковина — Орфографічний словник української мови

клейковина — -и, ж. Клейка білкова речовина, що міститься в зернах злаків і не розчиняється у воді. Великий тлумачний словник сучасної мови
клейковина — КЛЕЙКОВИ́НА, и, ж. Клейка білкова речовина, що міститься в зернах злаків і не розчиняється у воді. Суха пшенична клейковина користується великою популярністю у виробництві хлібобулочних виробів у всьому світі (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах
клейковина — КЛЕЙКОВИ́НА, и, ж. Клейка білкова речовина, що міститься в зернах злаків і не розчиняється у воді. Найбільше білка й клейковини було в зерні озимої пшениці, вирощеної по чорному пару (Колг. Укр., 8, 1957, 21); Борошно з великою кількістю клейковини теж має свої переваги (Укр. страви, 1957, 320). Словник української мови в 11 томах