клейковина
КЛЕЙКОВИ́НА, и, ж.
Клейка білкова речовина, що міститься в зернах злаків і не розчиняється у воді.
Суха пшенична клейковина користується великою популярністю у виробництві хлібобулочних виробів у всьому світі (з наук.-попул. літ.);
Визначальною ознакою хлібопекарської якості зерна пшениці є вміст у ньому клейковини (з навч. літ.);
Велика кількість нерозчинної клейковини є у зерновому хлібі, в булочках з висівками, дикому рисі (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)