клейковина
КЛЕЙКОВИ́НА, и, ж. Клейка білкова речовина, що міститься в зернах злаків і не розчиняється у воді.
Найбільше білка й клейковини було в зерні озимої пшениці, вирощеної по чорному пару (Колг. Укр., 8, 1957, 21);
Борошно з великою кількістю клейковини теж має свої переваги (Укр. страви, 1957, 320).
Словник української мови (СУМ-11)