клейковина
КЛЕЙКОВИ́НА, и, ж.
Клейка білкова речовина, що міститься в зернах злаків і не розчиняється у воді.
Суха пшенична клейковина користується великою популярністю у виробництві хлібобулочних виробів у всьому світі (з наук.-попул. літ.);
Визначальною ознакою хлібопекарської якості зерна пшениці є вміст у ньому клейковини (з навч. літ.);
Велика кількість нерозчинної клейковини є у зерновому хлібі, в булочках з висівками, дикому рисі (із журн.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клейковина — клейкови́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- клейковина — -и, ж. Клейка білкова речовина, що міститься в зернах злаків і не розчиняється у воді. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клейковина — КЛЕЙКОВИ́НА, и, ж. Клейка білкова речовина, що міститься в зернах злаків і не розчиняється у воді. Найбільше білка й клейковини було в зерні озимої пшениці, вирощеної по чорному пару (Колг. Укр., 8, 1957, 21); Борошно з великою кількістю клейковини теж має свої переваги (Укр. страви, 1957, 320). Словник української мови в 11 томах