клерикал —
-а, ч. 1》 Представник церкви, що має духовний сан. 2》 Прибічник клерикалізму; член клерикальної партії.
Великий тлумачний словник сучасної мови
клерикал —
КЛЕРИКА́Л, а, ч. 1. Церковнослужитель, що має духовний сан; священнослужитель. Хотiв би не на вигонi просвiщати малечу, а переступити порiг школи. Та чи дозволять клерикали – круги темряви? (І. Пільгук); Вихованець духовних навчальних закладів, І.
Словник української мови у 20 томах
клерикал —
клерика́л (від лат. clericalis – церковний) 1. Представник церкви, що має духовний сан. 2. Прихильник клерикалізму, член клерикальної партії.
Словник іншомовних слів Мельничука
клерикал —
КЛЕРИКА́Л, а, ч. Прибічник клерикалізму; член клерикальної партії. Ті книжки, на які у Вас нападають клерикали, найбільше вподобались мені (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах