Орфографічний словник української мови

клеєний

кле́єний

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. клеєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до клеїти. || у знач. прикм. Клеєний стіл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. клеєний — КЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до кле́їти. Чого тут тільки не було! Мечі руські і шаблі половецькі, луки прості й клеєні, луки-самостріли й тули зі стрілами, бойові сокири ... (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. клеєний — Кле́єний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. клеєний — КЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кле́їти; // у знач. прикм. Клеєний стіл.  Словник української мови в 11 томах