Великий тлумачний словник сучасної мови

клеєний

кле́єний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до клеїти.

|| у знач. прикм. Клеєний стіл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. клеєний — кле́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. клеєний — КЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до кле́їти. Чого тут тільки не було! Мечі руські і шаблі половецькі, луки прості й клеєні, луки-самостріли й тули зі стрілами, бойові сокири ... (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. клеєний — Кле́єний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. клеєний — КЛЕ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до кле́їти; // у знач. прикм. Клеєний стіл.  Словник української мови в 11 томах