кльочити —
-ить, недок. Робити особливі рухи, видавати крики, співати, підкликаючи самку в період спаровування (про самців деяких птахів).
Великий тлумачний словник сучасної мови
кльочити —
КЛЬО́ЧИТИ, ить, недок., діал. Токувати (у 1 знач.). Готур на весну кльочить (Сл. Б. Грінченка); Глухарі та інші птахи ряду куроподібних щороку збираються на одному й тому ж токовищі, кльочать, зазиваючи самиць співом, своєрідними танцями (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
кльочити —
КЛЬО́ЧИТИ, ить, недок. Робити особливі рухи, видавати крики, співати, підкликаючи самку в період спаровування (про самців деяких птахів). Готур на весну кльочить (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
кльочити —
Кльо́чити, -чу, -чиш гл. О тетеревѣ: токовать. Ґотур на весну кльочит. Вх. Зн. 25.
Словник української мови Грінченка